КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Кафедра рослинництва та кормовиробництва КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: “Розробка і обґрунтування технології вирощування кукурудзи на зерно при врожайності 50ц/га в умовах типового-чорнозему легкосуглинкового. господарства ВП”АДС”НУБіПУ с. Пшеничне Васильківського району Київської області План Вступ 1.Оцінка умов господарства та постановка завдання 1.1.Природні умови 1.1.1.Кліматичні умови 1.1.2.Грунтові умови 1.2.Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів 1.2.1.Особливості росту і розвитку 1.2.2.Вимоги до умов вирощування 1.2.3.Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів 2.Обгрунтування технології вирощування 2.1.Розміщення культури та її сортів у сівозміні 2.2.Обробіток ґрунту 2.3.Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай 2.4.Сівба 2.4.1.Підготовка насіння 2.4.2.Розрахунки норм висіву 2.4.3.Строки і способи сівби 2.5.Догляд за посівами та інтегрована система захисту рослин 2.6.Збирання врожаю і визначення біологічної врожайності 2.7.Агротехнічна частина технологічної карти 3.Висновки і пропозиції 4.Список використаної літератури Додатки Вступ Кукурудза є однією із головних культур сучасного світового землеробства. Її вирощують для продовольчих, кормових і технічних потреб. У нашій країні кукурудза, насамперед, є основною кормовою потребою. На продовольчі цілі і технічну переробку використовується лише 35-40% зерна кукурудзи, а дві третини – на корм. Зерно цінне за хімічним складом. У ньому містяться вуглеводи (65-70%), білки (9-12%), жири (4-8%), мінеральні речовини (1,5%), вітаміни і, завдяки цьому, воно є добрим концентрованим кормом для всіх сільськогосподарських тварин. Зерно має високу кормову поживність. У одному кілограмі зерна міститься 1,34 корм. од. і 78 г перетравного протеїну. Борошно із зерна і висівки є важливим компонентом комбікормів. Ще більше кормове значення кукурудза має як силосна культура. Силос із стебел, листя і качанів кукурудзи, зібраної в молочно-восковій стиглості зерна, - високопоживний корм для великої рогатої худоби. У 100 кг такого силосу міститься 18-22 корм. од. і 1,3 кг перетравного протеїну. Для силосування використовують також сухі стебла в суміші з подрібненими кормовими кавунами, гарбузами, буряковою гичкою та ін. В останні роки широко використовують на силос і зелений корм сумісні і ущільнені посіви кукурудзи з бобовими культурами (соєю, бобами, люпином та ін.). Поживність такого корму поліпшується за рахунок збагачення його перетравним протеїном. Подрібнені сухі стебла кукурудзи, здобрені кормовою мелясою і сіллю, використовують як цінний грубий корм, а розмелені стрижні качанів - як домішку до комбікормів. Кукурудзу, зібрану до викидання волотей, використовують на зелений корм. 100 кг зеленого корму відповідає 16 кормовим одиницям. За поживністю корму з 1 га посіву при середній урожайності кукурудза забезпечує вихід до 6 тис. кормових одиниць і до 300 кг перетравного протеїну, що значно перевищує кормову цінність інших зернових культур. У той же час вона поступається іншим культурам за кількістю перетравного протеїну. При нормі 100-120 г перетравного протеїну на кормову одиницю в кукурудзяному силосі міститься тільки 60-65 г, а в зерні - 75-78 г. Разом з тим протеїн кормів із кукурудзи збіднений на такі важливі незамінні амінокислоти як лізин, метіонін і триптофан. Для збалансування раціону протеїном необхідно корми із кукурудзи збагачувати бобовими культурами, в яких на 1 корм. од. припадає 130-250 г перетравного протеїну з достатньою кількістю незамінних амінокислот. Цінна кукурудза і як продовольча культура. Із зерна виготовляють пластівці, повітряну кукурудзу, декілька видів круп. Борошно із кукурудзи використовують для виготовлення бісквітів, печива, запіканок, паштетів та ін. Кукурудзяне борошно, внаслідок недостатньої кількості кле...